Історія села

Точної дати заснування села Бортники  ніхто не знає. За переказами   на місці виникнення села  було поселення  древнього міста Мирова , яке ніби то  було знищене татарами в 15 столітті . Жителі цього феодально залежного селянства  займалися збиранням в лісах меду диких бджіл, яких розводили в бортах. Очевидно від цього пішла назва села Бортники.
На території села і в його околицях  виявлено залишки городищ, заснованих гайдамаками в другій половині 18 століття, коли на Брацлавщині  розгорілось народне повстання, очолюване Верланом.
Таке городище знаходиться   за 2.5 км. на південний схід  від Бортник  і носить назву Мала Дубина. В самому селі знаходяться залишки другого городища під назвою Бучинське кладовище. Воно має чотирикутну форму висотою до 5 м. Кажуть , що пізніше на цьому місці був замок. Між цими двома городищами проходила дорога , яка  носила назву Гайдамацький шлях.
Існують непідтверджені факти участі  бортницьких селян у  селянській війні 1734 року , а в знак протесту  католицькому і уніатському духівництву в Бортниках саме в ці роки  власними силами та на власні засоби селян була збудована церква .
Визначною подією для села Бортники було возз’єднання  українських земель в складі Російської держави в 1793 році.
Бортники спочатку входили до складу Брацлавського староства, потім перейшли до графа Гната Холонєвського.  В 1825 році граф розділив  бортницькі землі на 18 помість  і роздав їх своїм боржникам.
Цим  пояснюють наявність у Бортниках 18 помість до часу Великого Жовтня .
В пореформений період бортницькі селяни, як і селяни всієї Росії захлинались в селянських сльозах. Поміщики грабували  селян, відрізали у них найкращі землі , обкрадали надмірними податками. На той час поміщикам і церкві у Бортниках, належало у 2 рази більше землі , ніж на 1960 рік –1682  чоловік селян. Половина селян були зовсім безземельні.
За свідченнями старожилів в 1878 ьроці в Бортниках почастішали селянські виступи проти поміщиків та церкви. В цьому році  селяни відняли у церковного старости ключі від церкви і не пустили в неї попа Нестерварського , висунувши йому обвинувачення в «Предосудительной жизни, вимагательствах».
Восени цього ж року 40 чоловік  прийшли з косами на берег ставка  орендатора Косицького та викосили очерет і вивезли його.  Справа про дії бортницьких селян  була передана в суд. Не зважаючи на суд , 189 чоловік виловили в ставку Косицького рибу і перекопали переїзд.
В 1880 році в Бортниках відбулись більш організовані селянські виступи , для придушення яких були визвані війська.
Особливої сили селянський рух набрав в період революції 1905-1907 років. Організовані виступи  були направлені проти поміщиків  Рачковського,  Белікова, Гоголя, Кржишановського, Древецького.
В період жнив 1905 року безземельні селяни вийшли в поле  поміщика Древецького і вщент знищили 2 косілки , якими поміщику косили пшеницю. В іншому місці куркулю Варшавському  селяни загнали свій скот і витолочили йому сінокос.
У відповідь на виступи поміщики визвали каральний загін , в результаті чого були заарештовані  організатори заколоту. Для визволення арештантів піднялось на ноги все село.
Такі виступи , які були в Бортниках були непоодинокі по всій території України. Вони були генеральною репетицією Великої Жовтневої соціалістичної революції.
Невдовзі до селян дійшла звістка про те , що у лютому 1917 року було скинуто царя. Ця звістка породила  справжню аграрну революцію .
Селяни озброївшись , хто чим міг , розподіляли між собою землю, інвентар, худобу та виганяли експлуататорів з насиджених місць.
У відповідь на це , поміщики жорстоко розправлялись з селянами . В Бортники для розправи з селянами прибув загін козаків. Розправу вчиняли при народі для залякування..
В цих складних умовах проходила боротьба селян за встановлення Радянської влади в селі.
В роки громадянської війни 1918 року в Бортники вступив загін польських легіонів . По селу була об*явлена тривога . Селяни озброївшись вигнали поляк з території села.
 В березні 1919 року радянські війська визволили Бортники .
В 1920 році на загальних зборах селян було обрано революційний комітет, який разом з сільськими комуністами спрямовували на зміцнення радянської влади в селі та організацію колективних господарств .
Першим сільським головою був односельчанин –Григір Шамрай.
Відібрані в поміщиків землі були віддані селянам . На цих  землях 07 березня 1923 року  було організовано перше колективне господарство «Культурний хлібороб» , яке очолив  Хома Зарудняк. Суцільна колективізація була  здійснена  в 30-х роках , де було організовано ще 4 колгоспи : «Червоний кут», «Червоний прапор», «Червона армія» , «Імені Ворошилова». Головами були Яків Медюк, Іван Новаківський,  Юхим Білосточний, Іван Чурілов.
Мирову працю  радянських людей перервав віроломний напад гітлерівських загарбників.
Бортники були окуповані 1941 році. Фашиська окупація тривала 970 днів. Під час окупації  в околицях села діяли партизанські загони. Населення всіма силами допомагали партизанам.
Звільнення села  від окупантів відбулося 18 березня 1944 року. Під час бою за село загинуло 68 чоловік. Похоронені вони в  братській могилі біля школи .
Війна нанесла великий збиток , але  за допомогою держави та власних сил  все було відновлено.